• Культура
  • Резонанс

    Останні новини

    На 32% збільшилась кількість звернень до медиків на Закарпатті за минулий тиждень із приводу ГРІ

    28.01.2020 - 17:22

    На Закарпатті судитимуть лісника з Іршавщини, який незаконно вирубав дерева на території нацпарку (ВІДЕО)

    28.01.2020 - 17:14

    Про ситуацію із виплати заробітної плати працівникам підприємств, установ, організацій області та погашення заборгованості до Пенсійного фонду України

    28.01.2020 - 16:45

    Відео дня: Як ідея рятувати ведмедів на Закарпатті допомогла не тільки тваринам, а ще й людям

    28.01.2020 - 15:14

    В Україні пропонують запровадити новий предмет у школі – вивчення ПДР

    28.01.2020 - 13:58

    Іршавську «Бужору» очолив Іван Білак

    28.01.2020 - 12:25

    Завершилася реєстрація на пробне ЗНО

    28.01.2020 - 11:13

    На Іршавщині з’явилась ще одна спортивна локація з карате

    28.01.2020 - 10:48

    Пластиковий острів: Чому річка Боржава перетворилося у водяне сміттєзвалище? (ВІДЕО)

    28.01.2020 - 10:37

    Найдорожчий туалет країни: Шкільну вбиральню на Закарпатті, за 100 тисяч доларів, добудували, але не відкрили (ВІДЕО)

    28.01.2020 - 09:48

    Троє білківчан опинились у лікарні через отруєння

    27.01.2020 - 18:31

    Опубліковано рідкісні знімки із нацистського «табору смерті» – Освенцима. Їх зберегла його колишня ув’язнена із Білок

    27.01.2020 - 16:54

    23 українські телеканали, які глядачі дивляться через супутник, будуть закодовані 28 січня

    27.01.2020 - 15:45

    У Києві зареєстрували перший випадок коронавірусу не китайського виду

    27.01.2020 - 14:53

    Погода на Закарпатті: Цього тижня обіцяють дощову погоду

    27.01.2020 - 14:13

    На Закарпатті в січні фіксують провісників весни (ФОТО)

    27.01.2020 - 13:49

    В Іршаві під час пожежі постраждала жінка

    27.01.2020 - 13:19

    10 фактів про Боржаву, якщо там почнуть споруджувати вітряки (ФОТО)

    27.01.2020 - 12:32

    Рятувальники про пожежну безпеку жителів м. Іршава

    27.01.2020 - 11:12

    В галереї «Ужгород» відкрилась унікальна виставка робіт батька й сина Михайла та Віталія Кінчів «Родинний вернісаж»

    27.01.2020 - 10:21

    УжНУ – серед найсильніших університетів України, — МОН

    27.01.2020 - 09:41

    Чопський і Мукачівський прикордонні загони планують об‘єднати в один великий Закарпатський загін – журналіст

    27.01.2020 - 08:40

    На Закарпатті вилучено партію незаконно ввезених спортивних товарів орієнтовною вартістю 4 млн грн (ФОТО, ВІДЕО)

    26.01.2020 - 16:38

    Керівник облавтодору Закарпаття попався на вимаганні 375 тис грн хабаря

    26.01.2020 - 14:38

    Ужгород історичний: Як виглядало місто над Ужем 1920-роках (ФОТО)

    26.01.2020 - 10:31

    На Закарпатті завгосп школи ледь не отруїв сотню учнів (ПРЯМА МОВА)

    25.01.2020 - 11:29

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    Курс валют НБУ

    Курси валют Національного Банку України

    У Ясінянському лісомисливгоспі працює нащадок бокорашів

    Опубліковано 19.09.2019 - 12:17

    Жити, працювати, відпочивати і черпати натхнення та життєву енергію в лісі впродовж 65 років не втомлюється найстарший і найдосвідченіший майстер лісу ДП «Ясінянське ЛМГ» – Зелінський Франтішек Антонович. Лісівник за покликом серця, мудрий наставник, славетна особистість, в якої є чого навчитися як у професійному так і в суто житейському плані. Невиправний оптиміст і життєлюб. Такі люди були і є справжнім прикладом для тих, хто тепер приходить у лісове господарство.

    Зелінський Франтішек Антонович народився 1937 року в мальовничому селищі Ясіня, в родині лісівників, що належали до легендарної професії бокорашів. Батько Франтішека Антоновича все життя працював на лісозаготівлях, сплавляв ліс та проводив інженерні роботи з укріплення берегів і регуляції русел місцевих річок. У дитинстві, майбутній лісівник, часто бував у лісі: ходив по гриби, збирав ягоди, або ж шукав пригод і розваг разом з друзями. Дорослішаючи, у свідомість юнака прийшло розуміння, що ліс – це велике багатство, він і нагодує, і зігріє, і душу заспокоїть своєю дивовижною красою та природним багатством. Тож, закінчивши середню школу, надихнувшись любов’ю до природи і прикладом батька, у 1954 році Франтішек влаштувався на роботу в місцевий Ясінянський ліспромгосп токарем, де пропрацював 8 років. Старанний і завзятий працівник, молодий спеціаліст з великими амбіціями і вогником любові до лісівничої справи, у 1962 році перейшов на посаду лісівника у Свидовецьке лісництво місцевого лісокомбінату «Радянські Карпати». Паралельно вступив на заочне навчання у Сторожинецький лісовий технікум, який успішно закінчив у 1964 році.

    З 1967 року призначений на посаду техніка-лісовода на якій пропрацював до 1997 року. Того ж, 1997-го, вийшов на пенсію, однак працювати в «зеленому цеху» не перестав, і трудиться до сьогоднішнього часу на посаді майстра лісу в Свидовецькому лісництві ДП «Ясінянське ЛМГ». За багаторічну сумлінну працю нагороджений відзнакою «За бездоганну службу у лісовому господарстві».

    Всю свою трудову діяльність на «зеленій ниві» Франтішек Антонович провів опікуючись одним обходом Свидовецького лісництва, який давно став для нього другою домівкою і де йому знайоме кожне дерево, кожна лісова стежина і кожен камінець. На сьогоднішній день його майстерська дільниця охоплює площу в 401 гектар і віднесена до земель лісового фонду, що передані під охорону Карпатського біосферного заповідника. Однак такий статус зовсім не тішить лісівника, і з його слів, недосконала система ведення лісового господарства установою ПЗФ, зокрема можливості проведення рубок і боротьби з шкідниками, призводить до погіршення санітарного стану лісів та масового розмноження й поширення шкідників і хвороб лісу. У своїй роботі найбільше любить спостерігати як «народжуються» лісові масиви, як з молодих саджанців виростає здоровий ліс із зімкненою кроною і могутніми стовбурами дерев. Вважає, що відданому працівнику лісового господарства потрібно не просто зрубати, а потім посадити дерево. Його треба виростити, захистити від шкідників, хвороб і вогню. Місцеві мешканці Франтішека Антоновича знають і поважають, а всі браконьєри і чорні лісоруби оминають дільницю авторитетного лісівника стороною.

    Порівнюючи систему ведення лісового господарства на початку свого трудового шляху і сьогодення, Франтішек Антонович з ностальгією згадує минулі часи: «В минулому лісове господарство було на цілковитому державному забезпеченні, а системі ведення лісового господарства приділялася велика увага і проводився неабиякий контроль. Всі роботи виконувалися планово і своєчасно. Несвоєчасне чи неналежне виконання робіт або невикористання коштів суворо каралося. На високому рівні організовувалися роботи з побічного користування лісом та мисливського господарства, які додатково оплачувалися за рахунок держави. Сьогодні ж, лісова політика держави направлена на споживацьке ставлення до лісу і бачить в ньому тільки ресурс. Лісогосподарські підприємства переведені на систему самозабезпечення, обкладаються величезними податками. Недосконалість лісового законодавств, звинувачення і тиск на лісівників заганяють лісову галузь у вузькі рамки в яких лісгоспи змушені виживати без жодної фінансової підтримки держави. Це не правильно, так бути не має! Закликаю всіх лісівників бути більш дбайливими і наполегливо відстоювати лісівничу справу. Сподіваюся, що в майбутньому ситуація зміниться, лісова галузь процвітатиме, а наші нащадки успадкують квітучу країну з буйними лісами!».

    Життя і робота в лісі вплинули і на захоплення Франтішека Антоновича. Його пристрасть – мисливство. Про нього лісівник може захоплено розповідати годинами. «За свою «мисливську кар’єру» я вполював багатьох звірів і маю чимало трофеїв. Однак, найбільше пишаюся трофеєм «королівських» рогів оленя з 12-тьма відростами», – хвалиться мисливець. Любов до мисливства передалася і до синів Франтішека Антоновича, які теж увійшли до когорти мисливської спільноти.

    Ще одне захоплення лісівника – футбол. У свої 82 роки Франтішек Антонович палкий вболівальник місцевого футбольного клубу «Говерла». Пишається, що не пропустив жодного матчу улюбленої команди і офіційно визнаний та нагороджений, як найстарший фанат клубу.

    Працюючи лісівником, Франтішек Антонович знайшов не лише справу свого життя, а й єдину свою любов – дружину Олену, з якою разом танцювали у Народному ансамблі «Верховина», що з 1956 року функціонував при ліспромгоспові. З дружиною Оленою Юріївною, вчителем філологом, колишнім директором місцевої школи, нещодавно відсвяткували 60 років спільного сімейного життя. Виховали 2 синів, разом дочекалися внуків і правнуків. В родині лісівника люблять і цінують мистецтво, стіни їх оселі прикрашають прекрасні картини Закарпатських художників: Доробана, Зейкана, Астолоша та інших майстрів. Зараз визнаний лісівник з радістю вчить улюблених онучат і правнуків пізнавати і любити ліс та поважати чужу працю. Бо ж добре знає: правило «що посієш, те й пожнеш» непідвладне часу і зміні поколінь.

    З нагоди професійного свята – Дня працівника лісового господарства, щиро дякуємо досвідченому лісівнику за віддану працю і гідний приклад. Бажаємо Франтішеку Антоновичу міцного здоров’я, довгих років життя і плідної роботи в збереженні і примноженні природи рідного краю!

    Добавить комментарий

    Категорії: Культура
    Рейтинг@Mail.ru