• Культура
  • Резонанс

    Останні новини

    На Іршавщині ще троє членів ДКВ визнали свою вину у незаконній видачі бюлетенів для голосування

    20.02.2020 - 15:36

    Уряд створить нові робочі місця та забезпечить зростання промислового виробництва

    20.02.2020 - 15:02

    Депутати Закарпаття зазначають катастрофічну нестачу коштів у фінансуванні медзакладів краю

    20.02.2020 - 14:26

    Соціальний проект – Навчання ІТ спеціальностям та працевлаштування людей з інвалідністю «Ти можеш усе! Можливості безмежні!»

    20.02.2020 - 13:55

    Гравець іршавської «Бужора» один з кращих бомбардирів Зимової першості Закарпаття

    20.02.2020 - 12:04

    Надходження до місцевих бюджетів області за 2019 рік зросли у порівнянні з минулим роком на 17,1 відс. або на 877,7 млн. гривень

    20.02.2020 - 10:32

    Туристичний потенціал Закарпаття представили у Мілані та Празі

    20.02.2020 - 09:52

    Кроваве застілля у Виноградові: 79-річний чоловік вбив 83-річного

    19.02.2020 - 18:42

    На дворі лютий: У Берегові почали продавати полуницю (ФОТОФАКТ)

    19.02.2020 - 16:26

    Наслідки карантину: в Україні змінять навчальний рік (ВІДЕО)

    19.02.2020 - 15:20

    22 річного мешканця Імстичово знайшли у зашморгу

    19.02.2020 - 14:22

    Де на Закарпатті не буде світла цього тижня (ГРАФІК)

    19.02.2020 - 14:19

    З’явилось фото з місця смертельної ДТП на Іршавщині. Mercedes розбитий вщент (ФОТО, ВІДЕО)

    19.02.2020 - 13:35

    У Іршаві вшанували учасників боїв при Дебальцеві

    19.02.2020 - 12:16

    ЗНО 2020. ЗНО має перевіряти навички і компетенції дитини, — міністр

    19.02.2020 - 11:45

    Весна – пора відновлення для лісівників ДП «Довжанське ЛМГ»

    19.02.2020 - 10:11

    Закарпатські школи мають можливість долучитися до проєкту з вивчення інфо-медійної грамотності

    19.02.2020 - 09:09

    Закарпатський хірург, військовий медик Олександр Данилюк упорядкував книгу спогадів про бої за Дебальцеве (ВІДЕО)

    18.02.2020 - 17:24

    Відео дня: закарпатець без ніг працює таксистом та вишиває бісером

    18.02.2020 - 16:03

    У нічну зміну на деревообробному підприємстві на Іршавщині спалахнуло в барабані для сушіння тирси (ФОТО)

    18.02.2020 - 15:05

    Уряд України скоротив понад 18 тисяч працівників райдержадміністрацій

    18.02.2020 - 14:27

    На Рахівщині прокуратура домоглась стягнення до бюджету з місцевого лісгоспу понад 200 тис грн збитків, заподіяних незаконною вирубкою дерев

    18.02.2020 - 13:57

    В Україні ліквідують Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (ДОКУМЕНТ)

    18.02.2020 - 12:25

    Зимова першість Закарпаття: визначилися всі учасники 1/8 фіналу

    18.02.2020 - 11:49

    Проведено турнір з волейболу на честь Юрія Маргіти

    18.02.2020 - 10:03

    Уряд виділив 1 млрд 342 млн грн на ремонт державних доріг на Закарпатті у 2020 році

    18.02.2020 - 09:34

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    Курс валют НБУ

    Курси валют Національного Банку України

    День закоханих від Давнього Риму до Закарпаття: походження і традиції

    Опубліковано 12.02.2020 - 13:05

    Невдовзі настане день Валентина. Свято любові є чудовою нагодою зробити коханій людині приємний сюрприз, нагадати одне одному про ніжні почуття, які вас пов’язують, або нарешті освідчитися тому/тій, до кого ви небайдужі

    Майже у всьому світі День закоханих – це квіти, цукерки і листівки у вигляді сердечок. Це свято провіщає наближення весни і пробудження природи. 14 лютого обов’язково призначають побачення, а іноді навіть весілля.

    «Будь моїм Валентином»

    Зовсім інакше виглядало давньоримське свято, котре історично передувало дню Валентина і проводилось 13-15 лютого. Фестиваль, який називався Луперкалії, присвячувався козлоногому Фавну, покровителю стад і богу плодючості. Під час фестивалю у печері Луперкал біля підніжжя Палатинського пагорба у Римі на його честь заколювали козлів. З тварин здирали шкури і частину їх розрізали на ремені, а частина правила за одіж жерцям, які обгортали козячі шкури довкола стегон. У такому вигляді служителі культу бігали по околицях і шмагали ременями усіх, хто траплявся під руку. Проте від них не тікали: вважалося, що удар ременем із шкіри жертовної тварини забезпечить плідність, здорове потомство і легкі пологи для жінок. Такі собі репродуктивні технології.

    Дикі обряди Луперкалій коренилися  у такій глибокій давнині, що самі римляни, напевно, не пригадували їхніх витоків. У 496 році папа Геласій I заборонив язичницькі святкування, замінивши їх пам’яттю християнських мучеників. Але жоден з них не був «призначений» покровителем закоханих. Така зміна сенсів трапилася пізніше.

    У ранній церкві було відомо кілька святих, які носили ім’я Валентин. Поширилася легенда, що принаймні один із них таємно вінчав закоханих у той час, коли імператор заборонив солдатам одружуватися. За це Валентин був кинутий до тюрми. В ув’язненні він подружився зі сліпою дівчиною, дочкою свого наглядача, і дивовижним чином зцілив її від недуги. Перед смертю він начебто залишив дівчині прощальну записку, підписану «твій Валентин».

    Саме на цій легенді ґрунтується звичай посилати одне одному листівки зі словами кохання, який набув особливого поширення у середовищі середньовічного лицарства. Полонений під час Столітньої війни герцог Карл Орлеанський, якого утримували під вартою у лондонському Тауері, надсилав листівки зі любовними віршами своїй дружині. Карла вважають одним із найкращих французьких поетів свого часу, і за сумісництвом – автором першої документально відомої «валентинки».

    У Франції і Англії в той час побутувало повір’я, що 14 лютого навіть пташки шукають собі пару – про це згадується, зокрема, у поемі Джефрі Чосера «Пташиний парламент». У Англії існував звичай вибирати собі «Валентину»: юнаки писали імена знайомих дівчат, складували у шапку і тягнули. Та дівчина, ім’я якої випадало хлопцеві, ставала його «Валентиною», а він – її «Валентином». «Валентин» мав догоджати своїй дамі, писати для неї вірші, грати на лютні і всіляко вправлятись у ритуалах куртуазного (ввічливого, піднесеного) кохання. Рефрен «будь моїм Валентином» повторюється у любовних листівках багато століть підряд.

    Кохання вічне – якби це було не так, людство б вимерло як вид.

    Для найрідніших

    У кожної пари є власні традиції відзначення Дня закоханих. Це може бути і похід у кафе чи кіно, і поїздка у Париж. День Валентина часто критикують за надмірну комерціалізацію: картонні сердечка, плюшеві ведмедики, кружки, брелки і тому подібні дрібниці завалюють мас-маркет. Утім, купувати чи не купувати – вибір кожного. Можна просто приготувати романтичну вечерю з улюблених страв другої половини, зробити подарунки і декорації власними руками – головне, аби з душею.

    Від шаблонних друкованих валентинок теж можна відмовитися, натомість проявити фантазію. Наприклад, скласти список рис, за які ви цінуєте коханого/кохану. Або написати маленькі зізнання та цитати про любов на папірчиках і вкласти в повітряні кульки, чи просто розвісити їх по стінах на кольорових стікерах. Листівки і подарунки можна сховати у різних куточках будинку і скласти жартівливу «карту скарбів». Якою буде атмосфера цього дня – грайливою чи мрійливо-ніжною, залежить від настрою і темпераменту пари. Якщо стосунки уже мають певний стаж, є сенс згадати, з чого все починалося: відвідати заклад, де провели перше побачення, посидіти на лавиці, де вперше поцілувалися.

    Як писала Сесилія Ахерн, «Кому потрібен Париж, коли тебе обіймають»?

    До речі, Закарпатті є чимало романтичних місць. Туризмознавець Федір Шандор склав список семи локацій краю, де буде цікаво провести день закоханих:

    1. Дуб кохання (с. Стужиця)
    2. Парк кохання (Воєводино)
    3. Маршрут кохання (ур. Дубки)
    4. Скеля кохання (с. Костилівка)
    5. Міст кохання (м. Ужгород)
    6. Підземелля кохання (м. Мукачево)
    7. Замок кохання Сент-Міклош (смт. Чинадієво)

    Весілля у замку Сент-Міклош

    Замок  Сент-Міклош у Чинадієві пам’ятає любовну інтригу Ілони Зріні та Імре Текелі – подейкують, іще до того, як побратися, аристократична пара призначала тут таємні побачення. Навіть у наші часи в Чинадіївському замку гуляють весілля у куртуазному лицарському стилі. Ідея найбільше припала до душі реконструкторам,  проте будь-якій парі, яку надихає і хвилює дух старовини, така неординарна церемонія запам’ятається на все життя.

    Ще одне місце, яке неможливо не згадати – замок Шенборнів, він же санаторій Карпати. Це традиційна локація для весільної фотосесії. Якщо ви з Мукачівщини і у вас немає весільних фото на тлі цього казкового палацу, швидше за все, ви ще неодружені. У розпал весільного сезону замок перетворюється на «країну молодят»: територію буквально окупують десятки молодих пар зі свідками і гостями, а їхні фотографи і оператори ламають голови, як побудувати кадр так, щоб випадково не захопити «чужих».

    У 2020 році день закоханих припадає на п’ятницю, тому, згідно християнських традицій, вінчання не проводяться. Але РАЦСи працюють. 14 лютого 2020 року на Закарпатті планують узаконити стосунки 10 пар.

    Чимало туроператорів пропонують до дня Валентина поїздки у теплі краї.  Між тим, скупатися можна не так далеко від дому, і не знадобиться ні довгий переліт, ні акліматизація. Термальні басейни у Берегові, Велятині, Косині і чани в Лумшорах працюють круглий рік – незалежно від сезону, температура там завжди на висоті. А якщо лінь чи немає часу куди-небудь вибиратися, пінна ванна для двох також буде непоганим варіантом.

    У закарпатських сім’ях, на жаль, у День закоханих можна іноді спостерігати сцену, розіграну колективом «Comedy Woman по Закарпатськи»: сигінь Іван прийшов додому пізно, бо пів дня вибирав своїй коханій чічки, а куплену з нагоди свята пляшку шампанського вже встиг допити сам. В результаті бідолаха дістав тими квітами по голові. Не беріть приклад з Івана: не варто дарувати почату плитку шоколаду і шкарпетки 46 розміру жінці та сухий букетик тещі-«кобрі».

    Свято шоколаду і… самотності

    День закоханих уже давно став міжнародним святом, яке відзначають від Нью-Йорка до Токіо. Типовий сценарій приблизно однаковий, проте місцеві реалії вносять свої корективи.

    У багатьох місцевостях у День закоханих влаштовують масові весілля. Зокрема, на Філіппінах у 2019 р. у такий спосіб поєднали долі понад 300 пар. Тутешня особливість полягає у тому, що влада таким чином допомагає малозабезпеченим: для них свято безкоштовне. Ресторан, де усі гості – молодята, виглядає трохи незвично.

    У Японії і Кореї, де відзначати День Валентина почали у середині XX століття, склалися два окремі дні закоханих: 14 лютого жінки дарують чоловікам шоколадки, а через місяць, 14 березня, у так званий Білий день, чоловіки роблять жінкам презенти у відповідь. Винуватять у такому розділенні виробників солодощів, які, зрештою, і розрекламували на Сході святкування цієї дати. Роздавати невеликі солодкі подарунки прийнято всім: друзям, колегам, начальникам – не від кохання, звісно, а від почуття обов’язку, яке тут примішується навіть до таких романтичних оказій. А ще – аби ніхто не почувався ображеним.

    Бо що вдіяти тим, хто не перебуває у любовних стосунках? Частина одинаків у США і Британії перетворили День закоханих у його протилежність – День усвідомлення самотності (Singles Awareness Day, SAD). Це не обов’язково оплакування свого вільного статусу – хоча багато людей, у яких немає партнера, у День Валентина дійсно почуваються сумними. Дехто робить подарунки самому собі, вечеряє чимось особливим у такій же приємній компанії і навіть сприймає це з гумором. Нарешті, той, кого не сковують любовні пута, може піти на вечірку з такими ж вільними, як вітер, друзями.

    У Гані визнали економічну цінність 14 лютого, проголосивши його Днем шоколаду. У цьому є сенс, оскільки африканська країна належить до найбільших виробників шоколаду у світі. А у жоден інший день не купують так багато цього солодкого продукту.

    Іще про економічний вимір: у 2019 році на святкування Дня Валентина у США витратили понад $20 млрд. Та чи зробило це когось більш коханим? Навряд чи.

    Одна з найдорожчих валентинок у історії була виготовлена у 60-ті роки на замовлення грецького мільярдера Аристотеля Онассіса для оперної співачки Марії Каллас. Виріб з чистого золота, смарагдів і діамантів був загорнутий у норкову шубу і обійшовся у $300 тисяч. Серце з холодного металу не стало запорукою щастя: багатій, побавившись із оперною дівою, незабаром одружився з іншою жінкою.

    Тут є над чим замислитися. Кохання не купиш подарунками, навіть дуже дорогими – його потрібно будувати ненастанно, проявляючи увагу до другої половинки у непомітних дрібницях і демонструючи свої почуття не тільки у якісь спеціально відведені дати, але кожного дня. Взагалі-то, закоханим не потрібен привід, щоб любити.

    Підготувала Христина Шепа

    Добавить комментарий

    Категорії: Історичні факти, Життя, Культура
    Рейтинг@Mail.ru